Чому в неї виходить «між ділом», а ти пашеш і стоїш на місці

Знайомо? Ти встаєш о шостій, контент, клієнтки, курси, ще курси… А вона пише раз на тиждень, і в неї запис на місяць вперед. І ти така: «Ну шо, де справедливість?»

Я теж колись так думала. Поки не почала дивитись на це через кармічний менеджмент: важливо не скільки ти робиш, а шо ти садиш. Ні, зірочко, це не везіння. І не блат.

Секрет 1. Свідоме зміщення фокусу

Твої зусилля можуть бути спрямовані лише на твій результат: мені клієнток, мені продажі, мені охоплення. У кармічному менеджменті це «порожні» дії: сил купа, а насіння не посаджено.

А її праця, навіть легша, націлена на те, щоб принести користь іншим. Робить пост — щоб хтось зловив інсайт. Та сама робота, тільки з адресою. І вона чомусь проростає.

Секрет 2. Вона — сполучна ланка

Успішні люди не замикають ресурси на собі. Вона постійно знайомить людей між собою, рекомендує крутих спеціалістів, радить хороші місця, залишає щирі відгуки і ділиться користю. Своєю проактивністю вона сіє «насіння підтримки», і світ повертає їй цю підтримку у вигляді нових можливостей.

Секрет 3. Радість замість заздрості

Коли ти дивишся на її успіх з образою («чому вона, а не я?»), ти сієш насіння дефіциту. Вона ж уміє щиро сказати: «Йоооо, яка ти молодець!» Коли щиро святкуєш чужу перемогу, мозок фіксує: «Успіх — це безпечно і круто».

Чесно: для мене це найважчий секрет. Радіти чужому успіху, коли в самої ще не вийшло 🙈 Але я стараюся.

Секрет 4. М'яка мова

Послухай, як ти говориш. Про себе: «я дурепа», «в мене вічно все через одне місце». Про інших: «та вона нічого не вміє». Вона говорить м'якше: і про себе, і про конкуренток, і навіть про колишнього (ну майже 😅). Слова — теж насіння. Гостре слово дає гострий врожай.

Секрет 5. Нічний «полив»

Мало зробити хорошу справу — її треба «полити». Поки ти засинаєш у втомі, прокручуючи в голові проблеми, вона перед сном робить «кавову медитацію»: згадує, кому сьогодні допомогла, і радіє цьому, як дитина морозиву. Цей стан легкості живить її проєкти.

Що мені показала гра «Алмазна мудрість»

Рівно 7 років тому я була на навчанні в геше Майкла Роуча. А нещодавно грала в гру на його знаннях — «Алмазну мудрість» з ведучою Мариною Остапенко. Я граю в чужі ігри для себе: вони показують те, чого не видно іншими інструментами. А як ведуча і авторка т-ігор вважаю це обов'язковим.

Ось що я забрала собі:

• Коли обираєш своє, доїжджаєш.
• Те, що ти роками садиш у собі, проростає. Навіть коли ще не видно.
• Віддати свій шанс — це не доброта. На грі мені випала клітинка «Шанс», і я вже подумки віддавала його іншій. Бо я ж така: всім по пиріжку, а собі — шо лишилось. Тепер учуся не віддавати своє.
• Контент теж варто присвячувати меті 😅
• Іноді потрібно не пропрацюватися, а прийняти, що ти ходиш під щасливою зіркою.

Віддавати шанс — це не скромність. Це витік енергії. Про інші витоки — у статті «4 пастки, куди витікає енергія».

До чого тут енергія

Я енергокоучиня, і для мене кармічний менеджмент — це ще одна мова про те, куди ти вкладаєш свою енергію. Заздрість, гостре слово, «віддам шанс, мені не треба» — це все дірки, крізь які сили витікають. А щира радість, підтримка інших і свій узятий шанс — це те, що тебе наповнює. Не магія, а уважність до того, що ти робиш щодня.

Твій хід

Тож не міряйся з нею годинами роботи. Порівняй, шо ви садите. Почни сьогодні з одного:

• порекомендуй когось;
• щиро порадій за колегу;
• візьми свій шанс.

Збережи цю сторінку, щоб перечитати, коли знову захочеться сказати «а чого не я».

Читай також: що таке трансформаційна гра і як вона працює · усі статті блогу